Галина Горицька — українська письменниця, історик за фахом, викладачка, кандидатка політичних наук. Народилася в Києві.
Коли навчалася в аспірантурі, почала писати свій перший роман «Дороги, що ведуть у Каїр». Він разом із трьома іншими романами — «Небо для тих, хто має крила», «Остр(і)в», «Карпатський антидепресант» — увійшов у першу книжку авторки «Остр(і)в», яку видало видавництво «Фоліо». У серії «Ретророман» вийшли друком два романи Галини Горицької «Церква Святого Джеймса Бонда та інші вороги» й «Товариство осиротілих атеїстів», а в серії «Жіноча проза» — романи «Ліля. Париж. Кохання» та «Надія. Гонконґ. Катарсис».
...Вона — красива й розумна. До цього треба додати, що більшість жінок віддали б усе що завгодно, аби поміняти своє життя на життя Марічки Богданівни — дружини впливового бізнесмена, до того ж наближеного до політичного бомонду України. Її чоловік — молодий, добрий, красивий — обожнює свою дружину. Однак цю ідилію руйнує випадкова зустріч... Проте, чи є щось випадковим у цьому світі?
Цей роман не про божевільне кохання, не про психопатію та навіть не про дружбу. Він — про жіночу дружбу, котру шукає кожна дівчина, а знаходять — одиниці.